Рішенням №1719/14 від 29.10.2014 року Харківська міська рада вирішила припинити діяльність комунального підприємства «Муніципальне паркування», шляхом його ліквідації. Вищевказане підприємство надавало послуги з утримання майданчиків для платного паркування, використання таких майданчиків за призначенням, а також санітарного очищення, збереження та відновлення їх відповідно до законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху.
Нагадуємо, що з 1 січня 2012 року в Україні вступили в силу нові Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 3 грудня 2009 року. Зокрема, пп.14 і 16 вказаної постанови було передбачено, що з 1 січня 2012 року оплата за парковку має здійснюватися тільки через паркувальні автомати. Якщо таких автоматів немає, стягування плати за парковку є незаконним.
Але жодна з парковок у м. Харкові не обладнана паркоматом (!) Поки що їхню функцію виконують живі паркувальники, забезпечені касовими апаратами та красивою уніформою з харківською символікою.
І тепер після прийняття рішення №1719/14 від 29.10.2014 року є абсолютно незрозумілим чиїми підлеглими є паркувальники та на яких підставах вони стягують плату за парковку. В пояснювальній записці до проекту рішення про ліквідацію КП «Муніципальна парковка» не вказано хто буде правонаступником цього підприємства та хто буде надавати послуги з паркування, як нема й посилання на те, що, нарешті, в Харкові замість паркувальників запрацюють паркувальні автомати.
Зауважимо, що Правила паркування у м. Харків були затверджені без належного аналізу проекту цього регуляторного акту, що є порушенням Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Зокрема, ст. 9 згаданого закону передбачає, що кожен проект регуляторного акту оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Цього не було зроблено. Не було й громадського обговорення проекту Правил, що суперечить основним принципам місцевого самоврядування.
Тепер, якщо порівняти харківські Правила паркування і правила паркування іншого українського міста, можна побачити разючу відмінність між двома документами. Не зважаючи на те, що і один, і інший розроблявся на основі загальних Правил паркування, затверджених постановою КМУ №1342. Зокрема, одним з головних завдань Правил паркування визначено “поступовий перехід до автоматизованої системи оплати за користування місцями для паркування”. У зв’язку з цим в Положенні чітко сказано, що “відведені майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування з обох боків вздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару”. А от у харківському варіанті про це нічого не сказано. Більше того, у харківських Правилах немає навіть згадки про такий важливий елемент, як паркувальний автомат, хоча можна сказати, що він є наріжним каменем загальних Правил паркування.
З цього можна зробити висновки, що харківська влада взагалі не збирається встановлювати у місті паркомати, які є суттєвим кроком до викорінення корупції та зловживань у сфері паркування. Адже на відміну від Львова, Дніпропетровська чи Чернігова, у Харкові досі не встановлено жодного паркомата. У той же час, у Києві, за даними міської ради, працюють 52 паркомати, а до кінця року їхню кількість планують збільшити до 200 одиниць. До речі, із введенням в дію паркоматів було встановлено, що дохід від користування ними водіями є більшим у порівнянні з надходженнями від роботи на паркувальних майданчиках контролерів-паркувальників.
Отож, посилання харківських чиновників на дорожнечу паркоматів та наміри знайти якогось інвестора для їх закупівлі, не витримують ніякої критики. Так само, як і спроби прирівняти до паркоматів переносні касові апарати. Але це ще не все. Судячи з Правил паркування, харківська влада не планує запроваджувати і інші прогресивні форми безготівкової оплати послуг паркування (хіба що за виключенням спеціальної платіжної картки). У той же час у багатьох містах Європи сплачувати за паркування можна і за допомогою мобільного телефона, смартфона або навіть інтернет-комунікатора. Послуга “Мобільне паркування” вже діє у Києві, її також планують запровадити у Львові.
Ще одним суттєвим недоліком Правил є те, що в них зовсім не прописані права користувачів, тобто споживачів послуг з паркування транспортних засобів, що ставить їх у нерівні умови з надавачами таких послуг.
А що робити із так званими паркувальними бар’єрами, які автовласники самовільно встановлюють, де їм заманеться, в тому числі й на тротуарах та в місцях загального користування? У Правилах паркування транспортних засобів у м. Харків про це також нічого не сказано.
Багато запитань викликають і тарифи на оплату послуг паркування та методика їх застосування. Як відомо, Харківська міська рада затвердила граничний тариф, що складає 5 грн. за одне місце за годину на відведеному платному паркуванні (розміщеному в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару) і 2 грн. за одне місце за годину на спеціально обладнаному наземному платному паркуванні (розміщеному поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару).
В принципі, з цим можна погодитися, оскільки диференційована плата за паркування застосовується у більшості європейських міст (та й тарифи на паркування у Харкові досить помірні). Але при цьому враховується не тільки місце розташування парковки, а й рівень її обладнання, вид транспортного засобу, навіть рівень викиду СО2. Нічого подібного у харківських Правилах паркування, звичайно ж, не передбачено, що значною мірою нівелює їхню сутність.
У Харкові зони для паркування не визначені, тому навіть у віддалених районах паркувальники правлять з водіїв плату за найвищим тарифом, а там уже як домовляться з автовласниками.
Окремо варто сказати про обладнання паркувальних майданчиків, які мають відповідати цілому ряду технічних вимог, норм і стандартів. Про паркувальні автомати ми вже говорили. Крім цього відведені майданчики для паркування мають позначатися дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
Утім, обстеження парковок, які працюють у центральній частині Харкова, показало, що практично жодна з них не обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів. Поки що такі парковки позначені лише дорожніми знаками і подекуди – розміткою. А от щодо інформаційних матеріалів, все набагато складніше. Зокрема, на більшості платних парковок у доступних місцях відсутня інформація про оператора (найменування, адреса, контактні телефони); розмір збору за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий).
Це ж саме стосується і відведення місць для безплатного паркування інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату та членів їхніх сімей, які також мають позначатися відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Відстань від в’їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.
Нагадуємо, що з 1 січня 2012 року в Україні вступили в силу нові Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 3 грудня 2009 року. Зокрема, пп.14 і 16 вказаної постанови було передбачено, що з 1 січня 2012 року оплата за парковку має здійснюватися тільки через паркувальні автомати. Якщо таких автоматів немає, стягування плати за парковку є незаконним.
Але жодна з парковок у м. Харкові не обладнана паркоматом (!) Поки що їхню функцію виконують живі паркувальники, забезпечені касовими апаратами та красивою уніформою з харківською символікою.
І тепер після прийняття рішення №1719/14 від 29.10.2014 року є абсолютно незрозумілим чиїми підлеглими є паркувальники та на яких підставах вони стягують плату за парковку. В пояснювальній записці до проекту рішення про ліквідацію КП «Муніципальна парковка» не вказано хто буде правонаступником цього підприємства та хто буде надавати послуги з паркування, як нема й посилання на те, що, нарешті, в Харкові замість паркувальників запрацюють паркувальні автомати.
Зауважимо, що Правила паркування у м. Харків були затверджені без належного аналізу проекту цього регуляторного акту, що є порушенням Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Зокрема, ст. 9 згаданого закону передбачає, що кожен проект регуляторного акту оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Цього не було зроблено. Не було й громадського обговорення проекту Правил, що суперечить основним принципам місцевого самоврядування.
Тепер, якщо порівняти харківські Правила паркування і правила паркування іншого українського міста, можна побачити разючу відмінність між двома документами. Не зважаючи на те, що і один, і інший розроблявся на основі загальних Правил паркування, затверджених постановою КМУ №1342. Зокрема, одним з головних завдань Правил паркування визначено “поступовий перехід до автоматизованої системи оплати за користування місцями для паркування”. У зв’язку з цим в Положенні чітко сказано, що “відведені майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування з обох боків вздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару”. А от у харківському варіанті про це нічого не сказано. Більше того, у харківських Правилах немає навіть згадки про такий важливий елемент, як паркувальний автомат, хоча можна сказати, що він є наріжним каменем загальних Правил паркування.
З цього можна зробити висновки, що харківська влада взагалі не збирається встановлювати у місті паркомати, які є суттєвим кроком до викорінення корупції та зловживань у сфері паркування. Адже на відміну від Львова, Дніпропетровська чи Чернігова, у Харкові досі не встановлено жодного паркомата. У той же час, у Києві, за даними міської ради, працюють 52 паркомати, а до кінця року їхню кількість планують збільшити до 200 одиниць. До речі, із введенням в дію паркоматів було встановлено, що дохід від користування ними водіями є більшим у порівнянні з надходженнями від роботи на паркувальних майданчиках контролерів-паркувальників.
Отож, посилання харківських чиновників на дорожнечу паркоматів та наміри знайти якогось інвестора для їх закупівлі, не витримують ніякої критики. Так само, як і спроби прирівняти до паркоматів переносні касові апарати. Але це ще не все. Судячи з Правил паркування, харківська влада не планує запроваджувати і інші прогресивні форми безготівкової оплати послуг паркування (хіба що за виключенням спеціальної платіжної картки). У той же час у багатьох містах Європи сплачувати за паркування можна і за допомогою мобільного телефона, смартфона або навіть інтернет-комунікатора. Послуга “Мобільне паркування” вже діє у Києві, її також планують запровадити у Львові.
Ще одним суттєвим недоліком Правил є те, що в них зовсім не прописані права користувачів, тобто споживачів послуг з паркування транспортних засобів, що ставить їх у нерівні умови з надавачами таких послуг.
А що робити із так званими паркувальними бар’єрами, які автовласники самовільно встановлюють, де їм заманеться, в тому числі й на тротуарах та в місцях загального користування? У Правилах паркування транспортних засобів у м. Харків про це також нічого не сказано.
Багато запитань викликають і тарифи на оплату послуг паркування та методика їх застосування. Як відомо, Харківська міська рада затвердила граничний тариф, що складає 5 грн. за одне місце за годину на відведеному платному паркуванні (розміщеному в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару) і 2 грн. за одне місце за годину на спеціально обладнаному наземному платному паркуванні (розміщеному поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару).
В принципі, з цим можна погодитися, оскільки диференційована плата за паркування застосовується у більшості європейських міст (та й тарифи на паркування у Харкові досить помірні). Але при цьому враховується не тільки місце розташування парковки, а й рівень її обладнання, вид транспортного засобу, навіть рівень викиду СО2. Нічого подібного у харківських Правилах паркування, звичайно ж, не передбачено, що значною мірою нівелює їхню сутність.
У Харкові зони для паркування не визначені, тому навіть у віддалених районах паркувальники правлять з водіїв плату за найвищим тарифом, а там уже як домовляться з автовласниками.
Окремо варто сказати про обладнання паркувальних майданчиків, які мають відповідати цілому ряду технічних вимог, норм і стандартів. Про паркувальні автомати ми вже говорили. Крім цього відведені майданчики для паркування мають позначатися дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
Утім, обстеження парковок, які працюють у центральній частині Харкова, показало, що практично жодна з них не обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів. Поки що такі парковки позначені лише дорожніми знаками і подекуди – розміткою. А от щодо інформаційних матеріалів, все набагато складніше. Зокрема, на більшості платних парковок у доступних місцях відсутня інформація про оператора (найменування, адреса, контактні телефони); розмір збору за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий).
Це ж саме стосується і відведення місць для безплатного паркування інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату та членів їхніх сімей, які також мають позначатися відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Відстань від в’їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.
